Cheap Jordans Sale,Cheap Air Jordan Sale,XPsoccer.com,Calcioxp.com,adidascrazy.com,crazyadidas.com

«Котомістечко» – маленький острівок людської доброти та співчуття | Київський Палац дітей та юнацтва

«Котомістечко» – маленький острівок людської доброти та співчуття

Друк

Юні журналісти ІТА «ЮН-ПРЕС» взяли участь у толоці в Котомістечку, що біля Національного зоопарку.

На задвірках Київського зоопарку, десь аж за володіннями екзотичних тварин, на покинутому пустирищі можна потрапити в Котомістечко - місце проживання маленьких пухнастиків із сумними очима. 

Небайдужі творі люди, серед яких – журналісти, актори, письменники, музиканти і, навіть, військові, об’єдналися в громадську організацію “Спілка вільних журналістів «Природа перш за все» і намагаються створити якісно новий простір для співіснування Людини й Кішки — соціальний екологічний комплекс «Котяче містечко». На території зоопарку завжди жили коти: вони вільно блукали де завгодно, харчувалися чим знайдуть, або чим погодують відвідувачі. І років вісім тому вияснили, що тут мешкає понад 70 «міні-тигрів». До 2010 року, до появи зооактивістів, цих тварин за наказом керівництва зоопарку потихеньку вбивали. Волонтери почали допомагати Зоокотам: годувати, лікувати, робити щеплення, стерилізувати. А потім, на виділеній території зібрали всіх котиків, які розгулювали по зоопарку. 

Зараз у Котомістечку мешкає близько 80 хвостатих вихованців. Кожен із них по своєму унікальний. Маленькі й дорослі, вони усі раді відвідувачам, котики труться об ноги, ласкаво муркочуть, привертаючи вашу увагу, вони так і просять: «Пограйтеся з нами, погладьте нас».
Першою, після людей, нас тут зустріло маленьке диво на ім’я Соня – неймовірно ласкава кішка з розумними, але, на жаль, майже незрячими очима. На превеликий жаль, для неї не можуть знайти гарного ветеринара, який би їй допоміг.

Більшість котиків тут уже стерилизовані, а частина ще чекає своєї черги на цю операцію. Організації не вистачає грошей на необхідні процедури та щеплення для котиків.

Ініціатор проекту Ангеліна Яр шукала допомоги з боку влади, але, на жаль, усі лише обіцяли, але до дійсних справ так і не дійшло. Лише після усного розпорядження мера Києва Віталія Кличка їм надали невеличку ділянку землі за зоопарком, яку дуже давно не використовували. Але на неї немає ніяких юридичних документів. 

- Ми надавали владі дійсні соціальні проекти, - розповідає господиня Котомістечка, - І це було не просто прохання про допомогу, це був повноцінний гарно продуманий проект, який доповнювався схемами, ілюстраціями, розрахунками. Була пропозиція зробити експозицію котів, бажання їх легалізувати. Щоб вони працювали на імідж зоопарку. Якщо коти - це проблема, то давайте разом зробимо щось, аби це стало позитивом. Але, на превеликий жаль, нас лише цілий рік годували обіцянками. 

Оганізатори проекту мріють в один день перевезти своїх вихованців кудись недалеко від міста на територію, де їм нічого не буде загрожувати, де вони зможуть вільно гуляти. 

- «Це може бути як Київ так і передмістя: місце з необхідними комунікаціями (електрика і водопровід) площею не менше 30 соток. Ми хочемо збудувати будиночки для персоналу і для котів і облаштувати садок для вільного життя «мурчиків». Насамперед ми хочемо побудувати простір любові. До тварин, а також до людей, котрі розділяють наші переконання. Основою його стануть врятовані з зоопарку Коти. Нових тварин ми будемо приймати вкрай вибірково, відаючи перевагу влаштуванню в хороші руки тих «хвостатих», які вже є. По-друге, ми хочемо збудувати Простір захисту. Коти будуть відділені від зовнішніх загроз високим парканом, а всередину Котомістечка не можна буде непомітно “підкинути” нових тварин — як мінімум ми встановимо камери. В наших планах — створити простір передових еко-технологій: стовідсотковий перехід на енергію сонця й вітру, сонячні колектори, туалети з замкнутим циклом, очистку зливних вод. Ми створимо Еко-Лофт, який буде притягувати таких же, як ми, фанатів альтернативних джерел енергії й природозберігаючого способу життя. Котомістеко має стати простором Обміну ідеями та нових думок - центром для навчальних семінарів, воркшопів та інших активностей з приставкою “еко” і “зоозахист”. А також це буде простір Мистецтва - ми відкриті для всіх його видів – і простір Волонтерства. Ми зареєструємося в усіх всесвітніх мережах волонтерів і зможемо спілкуватися з однодумцями з усього світу.

Поки що Котомістечко поділено на дві частини: на загородженій високим парканом території знаходяться імпровізовані будиночки для котиків, зроблені з дощечок і закутані в теплу тканину, різні пеньочки, місця для котячих забав і годівлі; друга частина території більше схожа на будівельний майданчик, де лежать шматки арматури, дошки, височать іржаві залишки залізних споруд. Тут же, в колишньому кіоску, знаходиться імпровізована кухня, де «мурчикам» готують їсти.

- У суспільстві давно вже назріла потреба захищати не лише себе, але й тих, хто слабший за нас. Є такий неписаний закон: допомагаючи слабшому, ми самі стаємо сильнішими, – каже Ангеліна, – На цьому й будується правова система, та, яка формується з низів. З’являються активісти, які знаходять у собі сили віддати якусь частину свого життя, часу, інтелектуальних чи фінансових ресурсів для допомоги іншим. 
На питання, які речі їм на даний момент найбільш необхідні, Ангеліна посміхається: «Ми не ставимо якісь рамки, що ось, наприклад, привозьте лише це і це… Зовсім ні. Ми будемо вам вдячні, якщо навіть ви приїдете і просто поспілкуєтеся з тваринами, погладите їх, порозмовляєте з ними, - адже вони все розуміють У нас навіть проходила акція: «Шукаємо гладильщиків котиків», бо всім: і людям, і тваринам, і рослинам потрібна ласка, увага….

Із матеріального, насамперед необхідна їжа. Наші коти харчуються курячими головами, шиями, один раз на тиждень даємо їм рибу. Купуємо дешевий корм, але деяким хворим котикам доводиться купувати більш дорогі корми, а маленьким кошенятам потрібен м’який корм. Ще дуже велика проблема знайти гарного ветеринара, який би співпрацював із волонтерами і дійсно був готовий допомогти.

Котомістечко – унікальний місце. Не зважаючи на не найкращі умови, деяку байдужість зі сторони влади, адміністрації зоопарку, він все таки існує. Волонтери роблять усе можливе аби маленькі пухнастики мали дім, їжу, увагу і любов. Тут атмосфера доброти, щирої допомоги, самовіддачі так затягує, що звідси нікуди не хочеться їхати. І нехай ще багато чого треба зробити, ще не в одні двері потрібно буде стукати, але саме в таких місцях дійсно можна повірити в людяність, і що все не так погано у нашому світі. Ми теж підтримуємо і з радістю будемо приїжджати ще і допомагати чим зможемо! Море позитивних вражень, хороша компанія і задоволення від праці на благо тварин гарантовано.

Юлія Познихиренко, Вероніка Тригуб

 

Comments:

kmda baner2

 

kmda baner2 (1)

 

monu